Спонукала до написання програма на іспанському телебаченні
про українських красунь- сурогатних матерів, які народжують
для іноземних сімей.
Ох, зозуле, зозуленько,
Що ти наробила?
Своїх дітей залишила-
Українок вчила.
Продають своїх нащадків,
За життя облесне,
Душа в пеклі догоріла,
Та вже не воскресне.
Та на скільки тобі, доню,
Грошенят тих стане:
На курорт, чи на машину,
Чи на ресторани?
А життя, як хвиля моря,
Злетить та й пристане,
Роки минуть, спопеляться-
Лиш спогад зостане.
А на старість син не прийде
Водиці подати,
Та й не вчила тебе мати,
Як душу продати.
Не пригорнеш, і не скажеш:
"Люлі, синку, люлі"-
Бо нема душі вже в тебе-
В матері- зозулі.
