Сонце червоне за обрій зайшло,
Воно воїна убитого у степі знайшло.
Освітивши, йому шлях у кращий світ ,
Сховалось воно від подальших бід.
Ось другий воїн під обстріл іде,
Але і він свій шлях не віднайде.
Третій воїн під обстріл пішов,
Але долю він свою там знайшов.
Бо була це зовсім не його війна,
Мала у нього бути ще дитина мала.
Дівчину вродливу він мав покохати,
Лише доленька його могла про це знати.
Для когось війна – закінчена історія,
А для когось проста алегорія .
Яка відкриє приховану сторінку у життя,
Хлопче , тому це не твоя війна.
Юлія Пушич