Вкраїно - ти у нас єдина,
трудяща, безкрайня та мила.
Уквітчана калиною,
накрита тінню вербною,
вбрана рушниками доріг.
Ми тебе для себе
знову й знову відкриваємо,
душу тобою наповнюємо.
Коливаються твої степи,
різнокольоровими барвами,
зелень твоя духмяна
пахне любистком пряним.
Жнива жовто-зелені,
як море хвилясте без меж.
На сонці аж мерехтить веселка,
красотою своєю пишається,
під "сліпим дощиком" купається.
Ліси твої повняться дзвінкими
піснями солов'їними,
пташиними зграями грайливими.
Вкраїно, моя мила,
краса твоя не має меж,
ти у нас одна єдина.
Здобутки поколінь -
вишиванки, рушники, писанки,
не залишають байдужими нікого.
Панує гордість за здобутки
українського народу.
Не буде нашому роду переводу!
