Як непомітно пролетіли півроку.
А загалом аж дев'ять років,
Перш ніж ми опинилися знову
У полоні давніх своїх почуттів.
Ця Рокова зустріч літом нас застала,
Де був вогонь - Купальська ніч.
Нас любов у танці лоскотала,
Ми запалювали сотні тисяч свіч.
І наче не було розлуки між нами,
Всіх тих образ та інших людей.
Ми все такі, горимо почуттями,
Про які щебече мудрий соловей.
Уже зима, а я все ще твоя муза.
Ти ж моя споріднена душа.
Доля витягнула з рукава туза,
Нам на зустріч усміхнена руша.
19.11.2017р.
