А ти сьогодні також так вечеряв,
В окопі, холоді- між вражих куль?
Де їм війна у дім закрила двері-
Здається час зупинено на нуль.
Їм ворог шле вітання- щохвилини,
Їх дім спустів, бо сина в нім нема,
Та колядують хлопці для Дитини
І не завадять, а ні кулі, ні зима.
А ти в теплі, сидиш біля камина,
Із келихом шампанського й вина,
Щасливий- колядує вся родина-
В окопі він, де холод та зима.
Обвітрені, засмаглі в бою лиця,
А на столі лиш хліб і грам вина-
Нехай війна із світу спопелиться,
Нехай навік закінчиться вона.
Вертайся сину в рідну, у домівку,
Із пам^яті зітри страшні часи,
На руки матері вклади голівку-
Христос прийшов також у твої сни.
А ти сьогодні також так вечеряв,
В окопі, холоді- між вражих куль?
Де їм війна у дім закрила двері-
Здається час зупинено на нуль.
А ти сьогодні також так вечеряв,
В окопі, холоді- між вражих куль?
Де їм війна у дім закрила двері-
Здається час зупинено на нуль. Який чуттєвий вірш! Справді, не можна забувати про тих, хто в окопах!
БИЧ відповів на коментар Ганна Верес, 07.01.2017 - 19:01
Проникливий вірш. Їм важко, і хто, як не вони відчувають силу і значення Різдва Христового. адже життя і смерть там ходять поряд, тримаючи одна одну за руку. І саме Бог вирішує, як розпорядитися тілом і душею кожного воїна. Слава Богу! Слава героям! Христос народився! Славімо його.