О Господи, куди скотився нині світ?
Ні пенсії, ні медицини, ні зарплати,
А депутати та й за пару всього літ,
У декларації не поміщають хати!
Хтось пише сто, а хтось не досягає,
Хтось гроші в гривні, ну а хтось у баксах,
А бідний люд ременя туго затягає,
Щоб догодити тим державним плаксам.
Зарплати мало, то її підняти треба,
Бракує до мільярда рівно гривня,
А ти іди розп'ятий люде, та й до неба
І не жалійся, то не є ніяка кривда.
Їм всі гектари, а тобі маленький клапоть,
Де закопають те земне змарніле тіло,
За що, народе, взули тебе в лапоть,
Тут пахне чорне та гниле собаче діло.
О Господи, куди скотився нині світ?
Ні хати, ні двора, а ні кола,
Ось так живемо сотні довгих літ,
Лишень щасливою щоб Радонька була...
І тоо правда... 
