Знову дощить - ридає Україна
В жалобі бідолашна - плаче
Довкола біль й химерою руїна
Ворог зухвало на кістках скаче
Знову дощить - ридає чорне небо
Сльозами захлинається земля
Ще стільки пережити треба
А потім починати все з нуля
Знову дощить - кривавими ріками
Війна згустками болю бавиться
Гримить біда безсонними ночами
Жадібно смерть життями давиться
Знову дощить - ридає бідне серце
Чорна хустина закриває очі
Все виїдає ніби гострим перцем
Вмивають мрії сльози дівочі
Знову дощить - в сльозах солдат
Обіймами тримає бездихане тіло
В тяжкім бою загинув його брат
Ллє дощ безжально - душа згоріла...
