Проводжаю тебе на війну,
і не знаю побачу, чи ні!
Біль і сльози стискають у грудях,
як дивлюсь в твої очі сумні.
В них я бачу тривогу і смуток
за життя і незвідану даль.
На пустому пероні нікого,
лише наша з тобою печаль.
Повертайся - чекаю на тебе!
Моє серце, кричало тобі.
Слів не було, вони зкам'яніли,
у сльозах, у розлуці, в журбі!
Кожен ранок тебе виглядаю.
Кожен вечір чекаю в саду.
Повертайся до мене, благаю!
Я на зустріч по стежці іду!
Автор: Лариса Мандзюк.