Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): Тікають дні не в безвість – у історію - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ніна-Марія, 24.09.2016 - 18:04
Правдиво. Звичацно її не можна перекроїти, а от переписати...А ще є ті, що вміють вкрасти. Знаєте, кого я маю на увазі...
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар Ніна-Марія, 24.09.2016 - 18:27
Спасибі, Ніночко! Такого в нас вистачає, на жаль. Нам, суспільству,треба бути пильними.
ПВО, 23.09.2016 - 19:02
Ось і я. Паролі відновлено і я знову у себе на сторінці. Дуже мені сподобалась римо-пара історія-простори є. І вірш загалом увесь - глибоко філософський.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар ПВО, 23.09.2016 - 19:58
Рада за Вас. Спасибі за добрі слова.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар Микола Карпець)), 23.09.2016 - 20:00
Ми не маємо морального права писати неправду.Спасибі Вам щире. Зоя Енеївна, 22.09.2016 - 21:21
"Історію не можна перекроїти.""І заново її-не розпочать!" Гарно,мудро! Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар Віталій Назарук, 23.09.2016 - 20:03
Дякую, Віталію, за високу оцінку.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар Микола Поділля, 22.09.2016 - 20:34
Так і має бути. Дякую.
Зоя Журавка, 22.09.2016 - 20:05
Історію не можна перекроїти,Бо пишуть її люди, землі, час, І зорі, й місяць, й сонце, й астероїди, І заново її – не розпочать! Променистий менестрель, 22.09.2016 - 17:47
Знати історію та не перекручувати під себе, вірно, Ганно. То якщо по Правді жити - коли ж навчимося?Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар Променистий менестрель, 22.09.2016 - 18:03
Такі, як ми з Вами, В'ячеславе, мені здається, живемо по правді, тай більшість людей із нашого Клубу, але риба ж псується з голови. Це теж правда, гірка, змучена, підтверджена життям. На те ми й тут, щоб сіяти зерна правди, якщо нам Бог перо подав. І самі будемо вчитися, і інших учити. Дякую за комент. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар Валентина Ланевич, 22.09.2016 - 18:10
У цьому, мабуть, і криється суть нашого існування на Землі: народитися, наробитися, наробити помилок, настраждатися і... відійти. Спасибі, Валю, що читаєш. |
|
|