Ось фото старече… А ми молоді…
Зове нас минуле до себе
І туга на серці, а в хмарній воді,
Лежить понад нами все небо.
Це юності фото, єдине на всіх,
На клаптику сивого глянцу,
Усмішка юнача, чи може це сміх
І рухи чиїсь в реверансі…
Пригадавсь сьомий «Б» , як в колгоспі були,
Буряки, що з потугою рвуться.
Поріділи ряди, залишились сліди
І це фото, де мертві сміються.
Віталію, болючу тему зачепили. І свій клас згадався, багатьох уже немає на цій землі. У цьому році виповнилося 50років, як ми закінчили 8 клас. Жодної зустрічі так і не було, багатьох уже й не зустріну. Дякую Вам.