Не можу я не думати про тебе
Ти в кожній миті оселився
І хоча відстань далека до тебе
Ти зручно у душі вмостився
Я пригортаю твої очі ніжні
Так тепло, ніби сонце гріє
Вуста як соковиті вишні
Від них ще більше я п'янію
Я дихаю твоїми словами
Повітрям щастя задихаюсь
І знов та відстань між нами
До кроків твоїх прислухаюсь
Я заварю улюблений твій чай
З м'ятою і ромашкою
Ковтком наповню ту печаль
Твоєю улюбленою чашкою
Ще трішки залишилось самоти
Ще кілька кроків до побачення
Я знов перечитую твої листи
Люблю, а інше – немає значення…
