Піду шукати тебе, на площах, вулицях і храмах ,
Запитаю де ти у молитвах обманах,
Буду питати у всіх де є та що всім серцем любив,
Сумувати я буду невже загубив?
І піду я до стражів міста
І спитаю де моя невіста...
Буду блукать і шукати спасіння,
А потім посію я мудрість неначе насіння...
А потім коли втрачу надію,
Піду просить Бога про свою мрію...
А потім Господь так почувши моління,
Мені подарує для серця спасіння...
За мої щирі світлі радіння,
Дасть мені мудрості благословіння...
Потім знайду я тебе і здивуюсь ти також шукала,
Я не повірю ти також кохала!
Піду щоб розгадати твої хитрі загадки,
А приз неймовірні казкові світанки...
Пригощу я тебе відбірним вином,
Із бокалів скляних, а ще відбірним сукном,
Щоб являлась мені мрією сном...
Не забуду твого я обличчя,
Адже ти моя вічна цариця
Потім стану вершить правосуддя,
Як справедливий і щирий суддя...
Але ти з іншого світу, із земель що далекі мені,
Тільки засну ти відразу у сні...
Ми прощатися будем, але знай ти єдина любов,
Ти пяниш, і тривожиш рубінову кров...
Ми вже далеко і я вже в печалі...
І став розбивать я Господні скрижалі...
Я будую для Господа храм,
А сам поклоняюсь твоїм вічним крилам...
Поринаю в містичні світи, щоб побачить і знати де ти...
Потім своїми рабами зроблю джинів, демонів, ангелів і херувимів,
Серце пустотою згублю,
Бо тебе лиш кохаю царицю мою...
Буде служити усяка пітьма,
А без тебе мені світу нема...
Буду шукать тебе в кращих й чарівних,
Але в цілім світі нема тобі рівних...
Я знатиму все і усі таємниці,
Відкрию містичні потаємні дзвіниці.
Придумаю нові гадання,
Та ти тільки ти моє вічне бажання...
Набридне усе і життя суєта,
І сенсу немає в душі пустота..
Забуду про найсильнішого Бога,
До ідолів вестиме дорога,
Ідолам стану мов Богам поклонятись,
І стане Господь на мене ображатись...
Я не покаюсь я надто любив,
А Господь мій творець серце згубив...
Я загину , і посох комахи будуть точить,
А Господь говорив, що не треба грішить...
За гріхи такі тяжкі, за любові дурман,
Моя душа стане мов киплячий казан...
За гріхи ті тяжкі про заповіді йдеться,
А держава Господня на дві розпадеться....
ID:
685382
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 23.08.2016 18:21:25
© дата внесення змiн: 23.08.2016 18:21:25
автор: Ростислав Мельничук
Вкажіть причину вашої скарги
|
