Я народилась на такій землі,
Де сонце ясне пестить всіх промінням,
Де під ногами стелиться мені
Килим, укритий весь пахучим зіллям.
Я народилась там, де зорі ясні
У вишині небесній ся купають,
Й під голубим склепінням висі
Лани пшениці й жита дозрівають.
Я народилася в частині тій Європи,
Де люди чесні, люди - трударі.
Якщо потрібно й ритимуть окопи,
Щоб захистити груди матінки - землі.
Я хочу жити на своїй землі,
Любити, усміхатися , радіти
Й померти, де шепоче прах батьків мені:
"Не зраджуйте ніколи, любі діти!"
Сильний вірш, пронизаний любов'ю до рідної землі.
Я хочу жити на своїй землі,
Любити, усміхатися , радіти
Й померти, де шепоче прах батьків мені:
"Не зраджуйте ніколи, любі діти!:
"Не зраджуйте ніколи, її діти! Обираю.
Мені здається, можна замінити так.
Haluna2 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви праві, наша земля, наша країна гідні того, щоб мати кращу долю. Та дуже ж багато ласих до чужого пройдисвітів. А люди ДОСІ не навчилися їх розпізнавати. Від того й стражджаємо.
НАСНАГИ Й НАТХНЕННЯ! РАДОСТІ!
Haluna2 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00