Прости мені, мій Боже, милий
Та вибачить не можу їм ніяк
Тим, що напустили сліз зливи
Що проміняли мир на мідяк
Прости мій гнів та сірі думки
Шаленство болю душу обпікає
Спалахують неначе сірники
А потім - криком все стікає
Гіркі сльози матерів, жінок…
Неначе пліткою по серцю
А ворог тисне знову на курок
Насипала б їм в очі перцю...
Прости мені, мій Боже, милий
Людська кров - далеко не вода
Кружляє горе - птахом сивим
Горлає в небо: «Знов біда!»
Герої…Янголи у камуфляжі
Поснули міцним вічним сном
Вибачить не можу сльози наші
Як знову пливе кача полином…
