Роберт Сервіс «Гробокоп» (переклад Володимира Туленка)
Роберт Сервіс «Гробокоп»
(переклад Володимира Туленка)
Як був ще юним я, в соку,
Гарненьким хлопцем хтивим-
То, як годиться хлопчаку,
Дівчат топтав так, як хотілось:
І Нелл, і Белл, і Нен, і Бесс ...
Прискорено роки минають:
Я був гульвіса з гульвіс,
Бо кожну другу пам'ятаю.
Як дивно: жодної нема,
Та пам'ять плаче при могилі.
Бо кожна – то моя жона
І доброчесна, й вправна й мила.
Я сам усіх їх поховав -
І Джилл, і Джейн, і Мод, і Моллі.
На заступ голову схиляв,
Кривився від туги та болю.
Безгрішний, від себе я пнусь -
Відставив справи я завзято;
Навколо - де не подивлюсь –
Мої гасають дитинчата!
Так схожі, очі – як в мене,
Плоди кохання без вінчання ...
Припущень час хай омине,
Бог збереже своє мовчання.
На жаль, померла й цього дня
В душі моїй так панувала.
Яка ж бо гордая була -
Ні погляду не дарувала.
Сьогодні сльози не здолать,
Схилюсь як завжди труні в пояс…
«О , Господи, тобі прийнять,
Я ж … на цім світі заспокоюсь!»
http://cdn.fishki.net/upload/post/201505/17/1534959/2_merry-cemetery-sapanta-13255b2255d.jpg
___ *** ___
GRAVE-DIGGER by Robert William Service
When I was young and full of sap
I had of many a maid my pleasure.
God's truth! I was a randy chap
And took of willing wench my measure;
Of Nell and Nan, of Bell and Bess,
But now I've got to life's November,
When I look back I must confess
One half of 'em I don't remember.
It seems right rum*, for all are dead
And in fond memory respected.
Most honourably they were wed,
And none their strayfulness suspected.
And I have buried each sweet jade,
Ay, Jill and Jane and Maude and Mollie:
So now I lean upon my spade
And think of them with melancholy.
My sins have never found me out,
For I have covered up my traces;
Yet as I ramble all about,
I see so many childish faces,
The bairns of lassies I have loved,
Who have of me some strain indwelling . . .
Well, nothing ever can be proved:
God only knows, and he's not telling.
But now I'm burying the last,
The only one I truly cherished;
Not one love-look on me she cast,
Yet for her proudly I'd have perished.
I kissed the ground on which she trod,
And ere the gowans* gay shall hide her,
I pray: O Understanding God!
My I be blest to rest beside her.
