Там за горою стрімкою,
Там за горою другою,
Хата старенька стоїть.
А в смерековій хатині,
Живуть дві дівчини,
Туди козаченько спішить.
На конику козаченько Їде
Коник дуже швидко біжить...
Дуже скоро він уже буде,
То й серце дівоче щемить,
Серце болить, а серце мре:
-Котру за жінку собі візьме?..
Стишив козак коня вороного,
Та й думку став собі думати.
Обидвох дівчат він любить,
Та котру за жінку має взяти?:
-Щоб його вона поважала,
Весела в неї вдача була
Його, та дітей шанувала.
До стареньких батьків,
Жіноче милосердя мала...
До хати козак підїзджає,
Найстарша сестра вибігає,
Та й за подарунки питає...
-Молодша сестра підійшла,
За здоров'я його спитала.
Води попити йому дала
І білу вишиту сорочку
На плече козаку поклала.
Чудовий вірш у народному стилі! 
