— ви готові, діти?
— так! так, капітан!
— я не чую!
— так! так, капітан!
— і...
хто живе в океані на дні?
невідомі істоти, створіння чудні.
під товщею вод, там, десь на глибині.
хто проживає у тій темноті?
незнаний край підводних примар,
зграї водних птахів між коралових хмар,
невідомості чорної весь ареал,
чиясь мрія незнана й незнаний кошмар.
немов світ ірреальний, всесвіт чужий.
не розкаже нам таємниць вічно німий,
не покаже нам таємниць вічно сліпий,
що настільки багатий й водночас скупий
океан. неосяжна мрія людей,
невиче́рпний ресурс для наших ідей.
він і близько й далеко від цікавих очей.
океан запитань, крапля відповідей.
не придумав наш ум ще такого прибору,
щоб проникнути глибоко вниз, а не вгору.
не проникнемо в вод незнаність сувору,
не втамуєм думки та уяву всю хвору.
може так воно треба, щоб нам не дізнатись,
що за чудо чи жах там може ховатись.
не пізнати ніколи океанських скарбниць,
не розкриє ніколи своїх таємниць.
05.04
"капітане", бо звертання; в слові "невичерпний" нормативний наголос, в віршах наголосів не треба ніколи; "прибору" – русизм. правильно "приладу"; про мрію традиційно кажуть "недосяжна"
Дiйсно, гарний вiрш. Досить такий цiкавий, захоплюючий сюжет. Тiльки от в украiнськiй мовi набагато правильнiше вживати слово "темрявi", нiж "темнотi".