Якби там не було, крізь просмажений іній
Через нігті виштовхую сумнів
На сплетіння кредитом відбиткових ліній
Переплетених з гирями буднів
По житті у нас різні вагони й купе
А сусіди локшинні магнати
Чи ж то тамбур, нам місце молитов святе?
Що так тягне туди утікати
Кровоточить, заповнює донор мішечок
І ще більше забутись, де то твоє Я
Недоступний тепер ти для спільної втечі
Взяв кохання в кредит на моє ім'я