І ніби довга дорога,а
По суті короткий цей шлях
І віри багато,надія в руках
Безмежні ці мрії літають собі
Забувши про час затаїлись в бутті
Кохання єдине пливе десь в човні
Затримавши подих, блукає в імлі
Сліз море спокійних
Печаль колива
І час,як той птах- летить за обрій життя,
Вічна проблема, що сенсу-нема
Розбавлений барвами аспект цей душі
Повернутись в дитинство невже не хотілось тобі?
Там казка-казова чари гласить
Яка ж там чудесна лишалася мить
Горів ліміт залишку, в попіл стиравсь
ВСе ти життя чогось научавсь
Зібравши надії, всі сили в кулак
В житті кожен з нас "ВЕЛИКИЙ МАСТАК"
Але ,як не пручайся, воно все не так
Немає на справді ніяких проблем
І запам'ятай: напиши хоч сотні життєвих поем,
Заграй свою пісню,в танок понесись
Намалюй сонце,в душі не закрийсь!
Душа, мов та квітка, яка ожива
Вибір за тобою! Мораль ось така
Ти головне на уст намотай: поливай цю рослину,
ЇЇ зберігай́́́́́́!
