Блукав Адам в офшорному гаю,
Бо нудили його мільярдні статки -
Навіщо гроші, бідному, в Раю?
Про Ад, Адам, тоді не мав і гадки.
З косою Єва нудилась без крісла,
Без туфлів, без косметики і сукні.
Адама пика на портретах ледь не трісне,
Над квітами кружляли лише трутні.
Сусіда з-за паркану намовляв:
Накрасти яблук, начавити соку,
І ще десяток гарбузів підклав,
Що треба підставляти другу щоку:
Як нудно у Раю! Куди той Рай?
Погляньте на мене - який хазяїн!
Отут в Аду — що хочеш вибирай,
І Бог за те подякує ще хай їм.
Умовив Гад — на те він Люцифер:
Адам віддав в офшор частину саду,
Там Єва крала яблука тепер
І гнала самогон для всього Аду.
Така от вакханалія пішла
Адам розперезався, як цар Ірод,
Ще Єва з яблучок варені напекла...
Дітей кормила і своїх і сиріт
Прокинувсь Бог і злодіїв спитав:
Чому тепер в Раю цвіте малина?
Хто яблука чіпав — усіх прогнав,
І залунала пісня солов'їна...
