Вони були самими щасливими!
Гарними і милими!
Вона безмежно його кохала!
І говорити це не переставала!
А він присвячував ій своі вірші.
І завжди говорив:
"Я здійсню всі мріі твоі!"
Вона говорила-я до смерті твоя!
А він-я щасливий,що ти лиш моя!
В них були мріі!
В них були плани!
І вони завжди,лікували один одному рани!
Трохи часу пройшло,
І обвінчались вони.
І перед Богом клятву дали!
Що будуть завжди разом.
І в горі і в біді!
І ніхто не розлучить іхньоі сім'і!
Але у кожній казці,закінчення своє!
В якійсь воно веселе,
В якійсь воно сумне!
Пройшло пару років
Іхнього спільного життя.
І він почав помічати,
Що вона не така!
Немає того тепла,
Що йшло з іі душі!
І з'явилась ненависть,
Як в страшному сні!
А далі ще страшніше!
Вона почала брехати йому.
А він ій все вірив,
І думав пройде!
Але не міг подумати,
Що це до зради приведе!
Так і сталось!
Вона іншого знайшла!
І поіхала до нього.
Хоча казала,
Що на роботу нову пішла!
І весь цей час,
Вона робила з нього дурака!
А він не вірив до останнього,
Що вона така!
Ця ситуація його змарнілим зробила!
І голова трішки посивіла!
А він для неі,
Був ладний життя віддати!
Але вона цього не оцінила.
І захотіла просто кохати!
І так в житті завжди стається!
Хто більше когось кохає,
В того серце розіб'ється!
Якби вона цінила його кохання.
Він би виконав усі іі бажання!
І якби цінила його ласку і тепло.
То ще сильніше полюбила б його!
Але це тільки домисли наші!
Не буває життя без фальші!
Не буває майстрів без досвіду!
Не буває віршів без смислу!
Не буває весни без квіток!
Не буває дерев без гілок!
В житті все повинно
Гармонію мати!
Щоб щасливо жити,
І негаразди долати!
Так і в коханні
Має бути взаємність!
Щоб пронести крізь життя,
Двох сердець взаємну єдність!
