Нам на лихо
Нам на лихо ви є сусідами,
наділяли нас тільки бідами,
ви завжди нас мали за ворога,
ми платили за все утридорога.
Завжди знищити нас намагалися,
хоча й друзями прикидалися,
були наче братами нашими,
називали себе завжди старшими.
Що казали ми рідною мовою,
то ви все називали змовою,
вишиванки, дівчат із намистами,
ви їх звали націоналістами.
Все навчали нас, як нам жити,
закликали повік дружити,
розмовляти навчили матами,
врешті-решт прийшли з автоматами.
«Братню дружбу» ми добре знаємо,
і все те, що від неї маємо,
заберіть що давали, все разом,
та вдавіться ви вашим газом.
Ми нічого вам не пробачили,
ви такого ще і не бачили,
комуністи у вас та есерівці,
а ми духом усі бандерівці.
В нас життя за козацьким законом,
дещо маємо ми по схронам,
і під стріхами дещо маємо,
вам Холодний Яр нагадаємо,
В кожній хаті є коси та граблі,
а у схронах рушниці і шаблі,
ще жахнеться вся ваша публіка,
як повстане Козацька Республіка.