Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лина Лу: ЯКЩО У РАЙ ЗАЧИНЯТЬСЯ ВОРОТА - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Одежда белого цвета...В смысле глазурь...
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я поняла,что там - ПОНЧИК.С павидлой?
8 КороЛев, 16.04.2016 - 23:05
Тук-тук! - Хто там? - Я є медбрат,І я прийшов зашити вену... - А що в коробочці? - Бізе!.. Обабіч ранки, трохи *над* - В*яжу тапончик, не даремно... Ну от і все! - Вас звуть?.. - П.З.! Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наш пострел везде поспел...Силен! Почти P.S. Я ничуть не жалею,что вынужден был отписать.Получилось очень и очень... Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой,Відонько,а болюче як...Дякую.
гостя, 09.04.2016 - 17:47
так приречено...навіть крапка в кінці назви вірша-ніби крапка наглухо зачинених воріт до раю...
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо ти так вважаєш,я її приберу...може щось зміниться?
Касьян Благоєв, 09.04.2016 - 14:25
в моральному і політичному контексті - так, але моє зауваження торкалося лише мого сприйняття вас як автора, як жінки, як тої, яка веде зі мною певну розмову, коли я читаю її текст, ваш текст.і ви - інша, то вже як є у мені Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Інакше то була б не я... Сподіваюсь,що в мене є свої читачі,яким до вподоби щось з того,що я пишу...Я женщина,а значит я -ПРАВА! Дякую, що поділились роздумами. Касьян Благоєв, 09.04.2016 - 13:56
різняться, то вельми несхожі, то ледве вловимі, але відмінностізавжди знаходжу у ваших творах російською і українською. і інтонаційно, і в поетичних засобах, лексикою, настроєм. може, то що я такий небайдужий до української? цікаво розкривати для себе затінки думок і прояви душі жінки, завжди цікаво Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Часто чую від тих,хто мене мало читав,що я різна в українській і російській іпостасях...Можливо.Мене Муза не питає,що дасть,те й беру... Іноді,два слова не стулю російською,а іноді навпаки.Це залежить від ситуації.Мене вже можна тільки пристрелить,пане Касьяне,а міняти надто пізно.Я вважаю,що головне те,що у людини в душі.Я бачу надто багадо запроданців,зрадників та й просто підлих та нечесних людей,які віртуозно володіють українською...Це,не ознака порядності.на жаль.Та й ніяка мова не може бути синонімом людської гідності.Чесно кажучи,цей вірш сюди потрапив випадково.Не ту клавішу натиснула...Все кудись спішу... Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую... хоча мені сказали,що то тріллер... Cвітлана Алістратова, 09.04.2016 - 08:00
Я зрозуміла суть) , а побажала ЛГ - хай буде каяття, а спогади будуть однозначно і незаперечно.Але хай її душа має мир і спокій, навіть в деякій мірі апатичне відношення до таких спогадів...
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Привіт!Зранку,з Вами перекинутись словом - моїй радості немає меж...Нежай,але так іноді боляче...
Cвітлана Алістратова, 08.04.2016 - 22:38
Тут я не погоджусь (стосовно каяття), бо, на мою думку, каяття-це зняття душевного болю. Але ви-автор, тому я поважаю ваше бачення ситуації
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світлано,Я дуже поважаю Вашу думку.Може тут я неточно висловилась.Але рідкісний подарунок долі,навіть миттєвий,навіть грішний.не може привести до каяття...бо то було б лицемірством...Хай заращ ЛГ прикро і боляче,але у неї є СПОГАД. Дуже приємно,рада Вам,заходьте.
|
|
|