Ну де мені спитити й кого?
В байдужості, я потерпаю,
Стою приречений від того,
Що з кожним днем я помераю.
За мною дні летять без спину,
Передімною мить без краю,
Коли ж я землю цю покину?
Піду до пекла чи до раю?
А може зовсім не полишу,
У вічності безмежно жити,
Я музикою вимкну тишу,
Побуду зорею у зеніті,
Світити полумям багряним,
Що гріє всіх, дарує ласку,
Із цим дарунком Богом данним,
Потрапив я у свою казку,
Так може бути, може, знаю,
Світ мрій моїх безмежність вічна,
Усе, щоденник закриваю,
До зустрічі! Моя безгрішна...
