Якщо запитати у дітей, то вони,напевно, скажуть, що щастя,це коли тато й мама поруч чи коли є кохана людина,коли в сім*ї все добре…
А запитайте дорослу людину,що таке щастя для неї?Вірогідніше за все, доросла людина скаже, що щастя це мати багато грошей,бути успішним, мати професію з гарною платнею. Так це нормальні бажання, але чому вони заміняють нам поняття щастя?
З яких пір поняття щастя стало чимось матеріалізованим? Куди поділось те дитяче розуміння?
Напевно, лише в дитинстві ми розуміємо справжній сенс цього поняття,але стаючи дорослими ми його ніби викривляємо , приймаємо нав’язані нам суспільством норми та поняття. Так ми втрачаємо себе….
Ми починаємо гнатись за щастям,саме суспільством нав’язується думка, що якщо людина успішна вона щаслива….А чи справді це так?...Я бачив багато успішних,але не щасливих людей,виходить, що замість щастя ми приймаємо брудну фальшивку…..
