Сміятися до сліз - з дитинства звичка,
чи право залишатися "собою"?
Куди йдемо?... Лише б не стороною
себе самих, бо хтось сказав: "Так треба!"
Небо...
В захмар"ї тім відкриєш дивну силу,
ти ж бо донька Його, про це ти знати мусиш!
І сниться край, де взимку квітнуть мушлі,
розбитій птасі з синіми очима...
Зримо!...
Так близько щастя ще ніхто не бачив,
воно в тобі, в твоїм бажанні "бути".
А хто ж не куштував на смак отрути?...
Коли не вб"є - пробудить в тобі сили.
19.03.2016р.
Дуже мудрі роздуми. Так близько щастя ще ніхто не бачив,
Хто в Його руку долю не віддав,
Собі і всім усього не пробачив,
І Господа всім серцем не жадав.
Бо лише Він зливає Святим Духом
Любов і щастя, радість назавжди.
Пізнай Його Живого, не лиш слухом –
Сама, назустріч Господу, іди.
І перед Ним отрута розпадеться,
Бо перетвориться в ніщо вона.
І твого серця більше не торкнеться
Та люта і ненависна зима.
Дуже мудрі роздуми.
Щоб не сталося,треба залишатися собою! 
