Шон Маклех Патрик «В окружении снов» (Перевод Владимира Туленко)
Шон Маклех Патрик
«В окружении снов»
(Перевод Владимира Туленко)
В царстве снов
Ныне все сны чужие.
Когда ты бродишь ныне
В Царстве Морфея
Свой сон ты не найдёшь,
А, даже, найдя его,
Не ощутишь, какой он
На цвет и запах,
На вкус и боль.
Всё едино.
Твои сны проданы,
Растерзаны и сожжены.
Перелицованы, переоценены …
И проданы…
Там остались только чужие.
Вот и бродим
Каждой ночью
Из сновидений полосатой кошки
Ко снам серого воробья
(А там - лужи и улицы
Фонари и крыши,
И кусочки неба),
Переползаем з сна сентиментального бомжа
В сон пластичной гадюки.
Главное не попасть
В последний сон болотной черепахи,
Съеденной голодными солдатами.
Вот поэтому тот сон навеки и остался сиротой,
Завис в бесконечности ловушкою
(А мы туда всем скопом…)
Вскормить бы нам вновь
Сны свои непричёсанные –
Ведь утехи иной, нам так и не досталось.
Нет.
*****
«Серед снiв»
Шон Маклех Патрик
«Чи бог, чи богиня кошачого сну...»
(Р. М. Рільке)
У царстві снів
Нині всі сни чужі.
Коли ти нині блукаєш
У Царстві Морфея
Свій сон ти не знайдеш,
Навіть коли знаєш,
Який він на колір і запах,
На смак і біль.
Все одно.
Твої сни продані,
Пошматовані і спалені.
Зважені, зважені продані...
Лишились там тільки чужі.
От і блукаємо.
Кожної ночі
Зі сну смугастої кішки
У сон сірого горобця
(А там калюжі і вулиці,
Ліхтарі й дахи,
І неба шматочки),
Зі сну сентиментального безхатька
У сон гнучкої гадюки.
Головне не потрапити
В останній сон болотної черепахи,
Яку з’їли зголоднілі солдати.
Бо той сон навіки лишився сиротою
Завис у нескінченності пасткою
(А ви туди юрбами...)
Зростити б нам знову
Свої сни незачесані –
Бо іншої втіхи на не лишилося.
Ні.
