Відчиняй, я зачекаю.
Години, роки чи життя.
Доля очі не лякає
І не ламає відчуття.
Дарунок з неба відкриваю
Не бездоганний і крихкий.
Мить єдину розбиваю,
Передчуваю смак гіркий.
Може душа не тих знаходить
Чи помиляюся сповна.
Та думка в голову надходить,
Що не для мене почуття.
Подих тих днів не відтворити,
І ні до чого це мені.
Так мало треба, щоб загубити
В очах моїх давно твої.
Нехай цього не прочитаєш,
Мені так легше, не болить.
Адже серце обирає,
Кого любити, кого ні.
