Устав сьогодні рано вранці
І одну проблему маю:
-Де поділись горобці?
Обдумую, а відповіді не знаю.
Минулих років завжди прилітали.
Годівницю для них зробив,
Онуки їх ранком годували,
Крихти хліба, пшениці клали.
Спочатку невелика компанія була,
З роками їх більше ставало.
І останнім часом розмножились,
То їх сімнадцять стало.
В кущах смородини,бувало, сидять.
Коли курей годувати прийду- чекають.
А тоді, поміж кури, хмарою налетять,
По зернині хапають і на дерево тікають.
Та й синичкам кусочок сала чіпляв,
Вони зранку завжди прилітали.
За ними спостерігати любив,
Як вони сало на яблуні клювали.
Де поділись птахи- друзі мої? Не знаю.
Може в лісі на шишках сидять?
Насіння з шишок випадає,
Вони підбирають і їдять ?
Страшно подумати мені,
Невже усе живе вимирає?
Ворон , сорок багато було,
Тепер де-не-де одна пролітає.
Тільки чорний крук в небі
Понад селом, часом, пролітає.
І спльовувати через ліве плече
Мене, інколи, спонукає.
