«ІМ’Я СУЩЕСТВИТЕЛЬНОЕ»
Навчивши свого меншого внучка Андрійка в чотири рочки читати за місяць на вільному і милозвучному рівні, грішним ділом подумав, що я в цій галузі схопив Бога за бороду і самовпевнено взявся за навчання племінчатої внучки того ж віку… Після ознайомлення з звуками, які дає кожна буква українського алфавіту справа дійшла до м’якого знаку. Жоден склад з цим знаком Діанка відмовлялась читати.
- Склад «ІНЬ», читай, маленька.
- «ІН» і «ім’я существительное »..
- Ну, яке ж «ім’я существительное ?!» Це ж значок, що пом’якшує звук!!!
- Ні, мама казала «ім’я существительное », а мама не може говорити неправду!!!
Ну, міркую, буду давати цілі слова невеличкі з м’яким знаком, може, хоч це спрацює.
- Оце слово( розкладаю на столі слово «Пень»), будь ласочка, прочитай!
- «Пен» і «ім’я существительное »….
- Та яке ж це «ім’я существительное », це ж звичайнісінький ПЕНЬ, хібі тобі не ясно?!!!
- Ясно... Є там «Пен» і «ім’я существительное »… А Ви самі те слово… і мама так само скаже… (і зайшлася гірким плачем)…
Мій педагогічний запал випарувався, як крапля в пекучій пустелі… Подивився в дзеркало і напруживши звивини, знайшов все-таки відчутну аналогію з тим предметом… і згодився з твердженням дитини…. Та й до того ж треба було підтримувати авторитет мами. А це святе…
P.S. Віддали малу в підготовчу групу. Як вона навчилася читати, не знаю. Мати зв’язок з «Ім’ям существительним» категорично відкидає.. Чи дорожить дитя до цих пір ним?.. Ще не виясняв…
Леонiде, я "тупий галицай" , тому й не второпав: чому лiтера "ь" викликала в дитини асоцiацiю з "iменником"? (А, наприклад, не з прикметником, не з займенником.) I чому "iменник" дiвчинка вперто називала росiйським словом?
leoniddebelyy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за візит! Ви мене так розсмішили отим смайликом, де голова б'ється об стовп, що не можу зібратися з думками... "Іменник" дiвчинка вперто називала росiйським словом тому що це частинка нашого менталітету, що ми чужій мові навіть у рідному домі надаємо перевагу перед рідною (а дитина, ясно, що чула це поняття від мами...). Цього раба треба видаляти щодня, хоча б по краплині... А про асоціацію - то був, певно, психологічний захист, оснований на попередньому викривленому досвіді.
а де воно, справді, взялося? ні, то таки мама навчила!
leoniddebelyy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за візит! Так, я прийшов до такої ж думки, але, може, я не був у її очах таким авторитетом, як мама, і вона надумала собі перше, чого її вчила мама.Тут теж виникає питання, чи можна давати дитині такого віку такі складні поняття, як "імя существітельноє"...
, тому й не второпав: чому лiтера "ь" викликала в дитини асоцiацiю з "iменником"? (А, наприклад, не з прикметником, не з займенником.) I чому "iменник" дiвчинка вперто називала росiйським словом?
