В парку музика лунає,
Наше літо догорає.
Літо в осінь проростає,
Ми ж розлучатись не бажаєм.
Теплі ночі до світання,
Поцілунок на прощання.
А сонце сходити не хоче,
Лиш місяць тихо щось муркоче.
Серця б'ються в ритмі літа,
І душа немов зігріта.
Листопад кружляє всюди,
І що на все це скажуть люди?
Вже зима ялини вкрила,
В білі шубки нарядила,
А в душі ще промінь літа
І вона немов зігріта.
Весна у танцеві кружляла,
Сади все цвітом наряджала.
І наші душі обвінчала
Їх навіки поєднала.
В парку музика лунає,
Весна у літо проростає.
Клен листочки розпускає,
Наше літо наступає!
