Холод пробирає до костей,
Але це не зіпсує тих чудових речей,
Які мають для мене особливе значення.
Ця зустріч - немов марення!
Колишні подруги знову разом...
Справжня дружба провіряється часом.
Вечір тримає нас у полоні
І я знову і знову переживаю ті миті чудові.
На озері - місячна доріжка,
Наче якась особлива мітка,
Над нами -зоряне небо.
Ця розвова - те, що мені було треба.
Ми знову розповідаємо одна одній таємниці,
А все решта нам без різниці!
Добре, коли щирого друга маєш,
А ще краще - коли його повертаєш!
