Міцна, гірка і чорна кава,
І Твоя посмішка лукава,
Яскраві вогники в очах,
Вдаю, що відчуваю страх.
Вже не одну годину поруч,
Ти справа, я за звичкою - ліворуч.
Осінній вечір, затишна кав'ярня,
Дотик руки, у відповідь легке тремтіння...
Уважно слухаю Тебе,
Цей голос! Він зачарував мене.
Так тихо долинають романтичні звуки jazzУ,
В думках полинули в минуле ми одразу.
Приємне збудження, незвичне хвилювання.
Наплив емоці... Безумовно - це кохання!
Довкола метушня, за звичкою все поспішають люди,
А нам спокійно і комфортно вдвох, нехай так далі буде! (с)
Ознайомився. Хороші враження. Засмучує лише псевдо. Не можу Вас уявити шановною мотроною, відомою поетесою з таким НІКом. Уявіть, щоб,скажімо, Ліна Костенко підписува-лася Вредним Дівчиськом. Подумайте за майбутнє, така моя дружня порада.Не ображайтеся за критику. Удачі.
Lost Angel відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Приємно читати такі щирі відгуки!
Що стосується ніку - то малоймовірно, що я стану відомою поетесою, по-перше, а по-друге,- це швидше вияви характеру, які прив"язалися давно і надовго...
Ще раз спасибі!!! Вам теж бажаю успіху!
P.S. Що стосується критики - то завжди з уважністю її вислухаю/вичитаю!