«А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися.»
Л. Костенко
Політ у вічності.
І у безмежності.
Похід у смуток і забуття.
Ти не встигаєш нічого вирішити,
Поки проходить твоє життя.
Ти не встигаєш ходить під зорями.
І пароплави у смутку днів
Проходять прірвами. Пливуть безоднями
У водах втомлених життів.
Ти не встигаєш.
І серед сумнівів,
Як серед моря чекаєш знак.
І втома, втома… А як подумати,
Ця вічна втома — це твій маяк.