Коли зустрілися ми двоє
Світ існувати перестав...
Я більш нікого на цім світі
Сильніш за тебе не кохав
Світ замалий для нас був в ту хвилину
Зустрілися закохані серця
Не знаю,як помітив ту людину
І як розгледів обриси лиця
Я втратив сон...Я вкожную хвилину
Про неї думав...Я не знав
Як світ створив таку людину
Не знав...Але її кохав
Я вражений стояв й не знав що робить
Вона зі мною...Це як сон
Не знав,куди мене заводить
Може у рай?А може у полон?
Та це не мало значення,бо в ту хвилину
Хотів я бачити лише її
І в цю погожу,гарну днину
Я відкидав всі злі думки свої
Не міг намилуватися я нею
Вона була красива і струнка
Її душа зливалась із моєю
Вона була в моїх думках
Вона заволоділа моїм тілом
Вона його забрала у полон
І я стояв,неначе під прицілом
І ця реальність виглядала наче сон
Та мабуть сном не міг це я назвати
Усе це було на яву
В ту мить нічо не міг сказати
Я уявляв наскільки сильно я її люблю.
