Я хочу робити хоч щось, хоч колись
і з цим я проснусь серед ночі
" Та що ж тут робить у таку темну мить?"-
цей голос мені знов белькоче .
Я чую його , від нього біжу і знову я б'ю його морду .
"Та що ж тут робить у таку пізну мить , лягай собі тихо під ковдру."
Я чую його при ясному дні , при хмурому також я чую .
Цей голос зануди живе у мені ,
надіюсь його я позбудусь
та щось це зробить не дозволить мені.
З занудою жити я буду .
Я знаю це точно ,
як знаю те -що хочу ще з ним поборотись .
При цій боротьбі , при холодній війні , де полем слугує свідомість , я хочу здобути трофей собі -убивши буденність натомість .