от коли приходить перший осінній дощ
коли замерзає у грудях крихкий від тремтіння крик
думаєш ось воно нарешті почалось
і падаєш в сплетіння дум
в глибокість підземних вод
в мінливість повільних рік
шукаєш у всьому кінця
не знаходячи навіть початку
намагаєшся дістати руками
піщаного дна
і не можеш його торкнутись
щоб надати рибам повітря
навчити їх плавати
і затримувати дихання
щоб вони вижили
після кінця світу
який настане вже завтра
31 серпня 2015 [22:44>
