Себе не жаль, бо що себе жаліти,
Той час прийде і кожен відлетить.
Куди страшніш душею спопеліти,
Страшніше в душу сумнів запустить.
Якщо в майбутнє віра охолола,
В такі страшні для України дні.
Не вирватись із замкнутого кола,
Не вибратись із тої западні.
І день і ніч уже не гаснуть свічі,
За тими що привозять із війни.
Ти сам у свої подивися вічі,
А чи нема й твоєї в тім вини.
Тяжка війна іде у нашій хаті.
Від того вже сховатися не мож,
Ми в тому всі потроху винуваті.
І винуватий в тому ти також,
2015р.
