Десь у далекій пів-країні
Півчоловічок був царем
І меж не знав він своїй ліні
Завів собі цілий гарем
Одного разу недоцар
Зібрав усіх своїх примар
Що жалю зроду і не знали
Чуже життя не шанували
Це все були страшні солдати
Що одягали свої лати
І нападали на сусіда
Який того навіть не відав
Сусід пручався. Сусід бився.
Він кров'ю свою вже умився
Але не здався той сусід
Хоча отримав стільки бід.
Ця битва досі десь іде
Але ніхто не знає де
І усі вірять:Час прийде
І нові сили для звитяги сусід у собі віднайде
І впаде з трону недоцар
І забере усіх примар
А той не зламаний сусід
Віднайде спокій без тих бід
