Зачекались манни хлопи,
Принесуть вам, із гейропи...
А ні Меркель ні Олланд,
Не наллють й води в стакан.
Скільки ви вже виглядали,
Вони ж знов на вас наср.ли.
Хіба вперше дуракам…
Досі вірите казкам!
Боже, скільки ще лапші…
Ви й Америці чужі.
Лише трішечки злягли,
І вони вас продали...
Ради вигоди Катран,
Поміняв нас на Іран.
Їм потрібна Україна…
Коли стане на коліна.
Тоді прийде, спражній рай…
Вже не скажеш їм гут – бай.
Ви не бачите змію,
Що надіне вам шлею..!
А що мовити за «брата»,
Коли хати розіп’ята…
І горять в диму чертоги,
Брат, бандіт з большой дороги.
Пасматрика, ачумєл…
Отойти хохол, посмєл!
Розкладають знов яєчка,
В продпайках олійка, гречка…
Юди впевнені в огні,
Знову купляться дурні!
Все сказав, лише додам,
Ми, як кістка всім жид.м.
І не з нашої вини…
Нас ненавидять вони.
Ми не зміним дикуна…
Бо їх батько Сат.на!
Ой болить, болить мені,
Доки ж будемо дурні…
То в « Петрушки», то в «Укропу»,
Знов закохані у ж.пу.
Увірвався вже терпець…
Та проснітесь на кінець!!!
В своєму стилі... 
