Неньці Слава
Чорнороті побрехеньки
Утопили рідну Неньку.
Гавкотять несамовито:
Вузьколобі московіти,
Кремль-гебіст і карга-Дума,
Казнокради- товстосуми,
Цар, цариці, і царьки,
Гомосеки і дівки,
Демократи й комуністи,
Ліберали й прогресисти,
Пасквілянти і поети,
Невідомі і на злеті,
І малярики й актори,
Нелюбимі і в фаворі,
Байкарі і гумористи,
Борзописці й журналісти,
Брехню пишуть і малюють,
З нею збоченці й ночують.
Вправно бреше драна свита,
Залучена до корита.
Від Камчатки до Кремля
Смердить брехнями земля…
По кріпацькому канону
Гавкотить п’ята колона,
Затесалися до влади
Колоністи-кремледяді,
Усю нашу вертикаль
Зводили з лайна, нажаль.
Сотні літ його кували,
Править нами залучали.
Триста літ ятрить біда -
Неньку скубає орда.
Від московської руки
Засилались мамлюки.
Ці кривіші супостата,
Проклятущі ренегати.
Оці виплодки погані
Душу продають шайтану…
Зирять нам, як слуги, в очі,
Відвернуться, зжерти хочуть,
Дулі крутять у кишені,
Як клянуться на знамені.
В храмах просять нам прокляття
Мамлюки й колона п’ята…
Українські добрі люди
Несли довго цю огуду.
Час настав і на кінець
У мирян урвавсь терпець.
Як порвали рабські пута
Мов чиряк, явився путін…
Всі кацапські держиморди
Засилають до нас орди.
По-злодійському напали
Кровожерливі шакали…
Знову брешуть що ми самі
Знищуємо тата й маму.
Щоб ви підлі вороги
Виздихали до ноги!
Вся українська земля
Стала проти москаля.
Від мала і до велика,
Навіть діти і каліки,
Встали всі на захист Неньки,
-Зась! - сказали воріженьку.
Хай затямлять московіти,
Їм із нами більш не жити.
Лине пісня по Державі:
Неньці Слава! Слава! Слава!
22 червня 2015 року
