Хочеться тиші , до мами і теплого молока,
Сміятись разом на кухні і не знати війни.
Та з телевізора ллється кривава ріка,
І знов пів країни дружно наклало в штани.
Хочеться взяти свободу, і випити аж до дна,
Не знати ніяких обмежень і стати живим.
Більше не бути актором нудного кіна,
Пустити життя по спіралям і вільним кривим.
Хочеться спеки морської і вітру колючих гір,
Скидати зі світу одяг і не знати страхів.
Щоб закінчились конфлікти розірваний вір,
І воронів обертати на поштових птахів.
Хочеться тиші, до мами, обіймів, гарячих кав,
І спати з дитинством поруч, щоб спина до спини.
Щоб усвідомити зранку, ким був ти і став,
І двері не відчиняти примарам війни.
Щемно... 
