Не знаю як скажу тобі: Люблю!
Не знаю чи дозволить серце.
Мов смак, п’янкого коняку,
Погляд, що розбиває мене в скельце.
Чи серце має на показ,
Для всіх вітрів і пересудів,
Демонструвати той екстаз,
Що зустрічаючись приходить.
Як маю я до тебе підійти?
І посивілі скроні тут не в допомогу.
Сказати ті слова, що в серці розцвіли,
А тіло демонструє юнішню знемогу.
Чи може це пройде, немов вишневий цвіт.
Лиш післясмак, нездійснення залишить.
Моя любов, горить в моїх руках!
О, як мені в житті твоїм навік лишитись?
