давно забув вже ті підвали сміттєзвалищ, багатоповерхівки
моєї збудливої голови, наверх важко дістатися піднятись,
та ще й забув ключі, і не працюють вже давно ліфти
важкі думки, на білому папері
оманливі, веселки кольори,
звабливі, наче рухи й поцілунки тої
котра не збуджує вже до весни
вона ж навьязлива як дієтична кола
і збудить ревнощі у животі
і мабуть, вплине на здоровья
якщо його залишила мені.
я ж тут зіставсь таки, лишаюся
і шлю тобі листи. що все гаразд наразі
я ж поміняв смаки.
