В кімнату увійшла, мов дика кішка.
Із одягу, лише́ бокал червоного вина.
З під брів, хижачки погляд, зни́шка.
Зіниць безмежна чорна глибина.
Звела́ свої́ звабливо-сині очі.
Волосся розпустила чорне, мов смола.
Ти … справжня королева ночі.
Я так люблю тебе… мала.
Мій кожен м'яз наповнений жагою.
Клекоче серце, пульс напевно, більше ста.
А ти, підкравшись, тихою ходою,
Цілунком спраглим випила вуста.
Обіймами палкими тіло полонила.
Шаленству рухів задала каданс.
Вогнем вологим шкіру опалила.
Між пристрастю та ніжністю знайшла баланс
……………………………………
Не розриваючи обійм, знесилена коханням,
Заснула тихим та спокійним сном.
Одне на двох розділене бажання.
Один на двох бокал з гранатовим вином.
Ніжність та пристрасть - ось як можна коротко описати дану поезію. Особисто мені шалено сподобалось. Відчувається рука справжнього письменника, котрий, так чи інакше, розуміє, що пише.
Старайтесь
Вадим Кравець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
!
Да...прийшля якось з роботи і згвалтувала ненароком )))) Дякую за пиємні слова )
Щиро дякую за такы слова )
Чарівний вірш!
дикую. Стараюсь)
тримайте )
Чудовий напій кохання 
