Все почалося в червні 41-го...
То був звичайний для всіх день.
Ніхто не ждав облави безсердечного,
Та жереб кинула вже смерть...!
Вона хапала кожного в безтямі,
Жадала більше крові і боїв!
Їй так хотілось правити в обмані,
І воїнів не бачить вже слідів.
Та мороку життя не підкорилось!
Боролось, билось і Богу так молилось...
Віддало кожну капельку життя...
Щоб далі було майбуття!
Кінець війні настав у травні.
Затих навік гарматів крик.
І перемоги дні настали славні,
І люд прославив 45-й рік.