Тихо-тихо пливуть вночі зорі,
Тихо-тихо так скрізь, навкруги.
Похилились додолу тополі,
Заблукали в дорозі вітри.
Тихо-тихо пливе чиста річка,
І струмочок дзюрчить вдалині.
Десь палає вогнем синім свічка,
Тихо-тихо, немов уві сні.
Тихо-тихо співа десь дівчина,
Тихо-тихо, бо серце кричить.
Не зімкнула очей вона нині,
Тихо-тихо в куточку сидить..
Тихо-тихо пливуть вночі зорі.
Так завжди як настане весна.
Тихо-тихо так стало надворі.
Хтось зі смутком свій біль провожа.
Тихо-тихо співа десь дівчина,
Її музика лине у світ
До води похилилась калина,
І обсипавсь додолу весь цвіт.
Тихо-тихо співала дівчина,
Десь далеко горіли вогні.
Незабаром настане світанок,
Як же тихо бува навесні.
Жебенять слова тихим струмочком і лягають теплом на душу! 
Гарно, Оксанко! 
