У небі веснянім веселка, як диво,
З’явилася раптом семи кольорів,
Велика дуга кольорова красиво
З’єднала простори земель і морів.
Яскраве видіння в небесній блакиті,
Як посмішка щира на любих вустах,
Знак щастя, що збуджує радощі чисті,
Запалює вогник грайливий в очах.
Природи гармонія, що виникає
Між сяючим сонцем і тихим дощем,
Як свято маленьке, серця звеселяє,
І мрія під міст веселковий тече.
Захоплено лину в далеке захмар’я
Крізь дивні веселки ворота в політ…
Затримати б мить цю, – веселочка тане,
Даруючи віру на щастя прихід.
16.04.2012 р.
