Попід берегом,в тіньочку,як сороки на гілках, повсідалися дівчата і ..."полощуть язика"...
Про кохання,про цілунки,про обійми та життя...
Тихо - тихо плине річка,..і прозора в ній вода...
В теплій воді плещуть ніжки,..загорілі до колін...
А на личику - усмішки,..скоро вечір,..гурт - на млин...
А там - хлопці,..там музики,..там в обіймах ніжна мить!..
Довга літня ніч зізнання!..Замала для нього ніч!..
Шаленіє в нім кохання!..Брак лиш часу для нього...
Не бракує слів кохання,..брак лиш подиху для них!..
Ой,ви миліі,дівчата!..Є і час в житті на сум!..
І на - радість,і на - щастя,на - кохання,і на - біль...
Сплине швидко,як та хвилька,..біля рідних берегів...
Як та темна літня нічка,..як сполохана пташина,..від чужого камінця...
Ох,до чего вкусно написано!!! А всё думается - черновичёк крапаем...ещё перепишем начисто...ан-нет - глядишь,а не то,что переписывать,писАть некогда...
OlgaSydoruk відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нельзя в черновик,..не то время,..только начисто,..быстро летит!