Весна цвіла, так цвіт манив красою
Щебет пташок зринався до небес,
Лише війна прийшла, прийшла весною.
Ніхто не знав, який то є процес...
Відчули ми нащадки ветеранів,
Дотики дивної і чуждої війни.
А все чому? За правлячих тиранів.
Ти рідних лиш сильніше обійми.
А юнці йдуть, що вірують у Бога,
Щоб захистити милий рідний край.
Шакали пруть. У пекло їм дорога.
Бо їх братерство гидке нам вкрай.
Під свистом куль наші сини стояти,
Будуть недовго. Всьому є межа.
Хай бумерангом будуть повертати,
Пророчі вісті де земля чужа...
Зустріне ненька рідна Україна,
Свої світанки в мирі та добрі.
Бо вже Росія, як сплошна руїна.
А я зустріну милого в дворі.
Тобі титане я вірші складаю,
Мій захисник, мій воїн, чоловік.
Все буде добре, серцем відчуваю,
Ми проживем щасливий довгий вік.
